За горами, за лісами, за широкими полями не на небі, на землі жили люди у селі. В будень люди працювали - пряли, сіяли, орали, дружно сіяли пшеницю і возили у столицю. Бо столиця та була недалеко від села. Там пшеницю продавали, гроші від купців приймали. І, на плечі взяв мішки, йшли додому навпрошки...

Чи були Ви на українському ярмарку? Ні? То завітайте в Кобриновогребельську школу. 28 квітня, хто прийшов на ярмарок в школу, казав:" На такому ярмарку я ще не був... чого тут тільки немає! І вареники, пиріжки, ковбаси, цибуля, часник, картопля, цілющі трави, глечики, макітри, борошно, сіль, а хліб, короваї, як сонце і українські рушники, рушники, рушники...

А ось тут заспівують задушевну українську пісню дівчата, ідуть в запальному танку парубки. А там "на торжку, на базарі, жінки чоловіків продавали..."

А там - " сало, сало, українське сало, а ще " полив’яний посуд - кувшини, горнятка, сопілки-хлопчикам, намисто-дівчаткам..."

Та й сміх, жарти, конкурси. пригощання...

Підготували і провели свято учні 2-3 класів під керівництвом класовода 2 класу Добровольської Наталі Андріївни.

Всіх присутніх запалили веселим жартом, запальним танком, задушевною піснею, а ще зачарували красою українського національного одягу.

І, напевне, якби свято хоч одним оком бачив Михайло Поплавський. то позаздрив би розмаїттю талантів, які подарували присутнім радість українського ярмарку...

Коментарi