Рушник – на щастя й долю оберіг.

Фото 1. Учасники свята.

У невичерпній скарбниці духовної культури українського народу є особлива, винятково важлива її частина – народна вишивка. Вона виникла з потреби бачити, відчувати й творити красу власними руками.

Вишивка – це духовний символ нашого народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук. Вона приваблює красою кольорових сполучень, різноманітністю орнаментів та високим рівнем майстерності.

Твори української вишивки несуть відбиток етнічної своєрідності, суто національного сприйняття прекрасного. Мистецтво вишивки зрозуміле і цікаве для учнів молодшого шкільного віку. Краса народних ремесел промовляє до найтонших струн дитячих сердець, будить почуття прекрасного, бажання і собі створити щось схоже, відчувати і розуміти голос народних оберегів.

В житті рушники, скатертини, подушки, серветки, картини, ікони надають домашнього затишку українській хаті.

Шануймо працю і красу

Символу родини.

Пам’ятаймо, що найкраща

Вишиванка з України.

Так розпочалося родинне свято «Рушник – на щастя й долю оберіг», яке підготувала і провела вчителька початкових класів Хлівнюк Лідія Петрівна зі своїми вихованцями, учнями 3 класу.

Святково прибраний зал, на стіні виставка вишитих речей «Диво рукотворне», де багато рушників, серветок, які вишивали мами, бабусі, прабабусі, члени гуртка «Вишиванка» та вчителька.

Фото 2. Виставка вишиванок.

Всі учасники свята одягнені в українські національні костюми. На столі на вишитому українському рушникові лежить величний коровай. Адже хліб-сіль – це одвічні людські символи, висока ознака гостинності українського народу.

Фото 3. Хореографічна композиція "Рушники, рушники..."

У нас сьогодні – наче вечорниці:

Милують око диво-рушники.

Дитячий сміх лунає у світлиці,

Як добре, що є звичаї такі!

Український рушник – оздоблений квітами, зірками, птахами, схожий на пісню, вишиту на полотні. Вишивання створює настрій, нагадує про дорогих, близьких серцю людей,є взірцем людського працелюбства.

В піснях про рушник вшановується матінка, яка вишивала і вчила вишивати дочок. Захоплююче звучала «Пісня про рушник» на слова Андрія Малишка, яку виконував весь зал. І як добре, коли змалку дитина вчиться розуміти силу, красу, щедрість, любов, вплетені маминими руками в кожний хрестик на полотні.

На виставці всі вишиті рушники, серветки відображають той час, коли саме над ними працювала вишивальниця. Але кожна робота гарна, має зміст. Своє значення.

На святі діти читали вірші про рушники, співали пісень «Вишиванка», «Рушничок», «Мамина сорочка», «Мій рушничок», інсценізували обряд «Сватання», виконали хореографічну композицію «Рушники, рушники…»

Фото 4. Лунає пісня про рушник.

Із захопленням слухали присутні історію виникнення полотна, легенди про рушник та вишиту сорочку, про функціональне значення рушників.

На святі була присутня жінка – вишивальниця Захаревич Тетяна Тимофіївна, якій уже за 70 років, а вона і ще знаходить час і силу, щоб сісти до тканини і нашити оті чарівні узори. Розповіла вона про те, чим і на чому вишивала протягом свого життя, скільки прекрасних речей вишила і подарувала своїм рідним, похресникам.

Святая жінко української землі,

Так хочеться із вдячності й любові

Низько вклонитися до твоїх ніг

І цілувати руки, що красу цю творять.

Кожен учасник свята розповів про вишивки, які є в їхній родині. Ось як сказав Ремінець Олександр про вишивки бабусі Галі:

Благословенна бабчина рука,

Що вміло так узори вишиває,

Портьєри, рушники і подушки

Всю нашу хату прикрашають.

А його сестричка Оля продовжила:

Ниточка за ниткою,

Стібок за стібочком.

Вишию серветку я

В квітах і листочках.

Щоб своєю теплотою

Зігрівати серце.

Мама вміло вишиває

Витвори мистецтва.

Закінчили свято діти таким словами:

Шануймо, друзі, рушники,

Квітчаймо ними свою хату.

То обереги від біди

Шануйте ті, що дала мати.

Хай здоров’я ніколи не зраджує вас,

Будьте завжди такі ніжні і милі,

Щоб вам радість і щастя, й любов

Вишиваним цвіли рушником.

Директор школи Мороз Олександр Петрович розрізав коровай, яким частували всіх гостей свята.

Коментарi